ГлавнаяКарта сайтаКонтакты
Булатные ножи, сабли, шкатулки, ювелирные изделия на заказ.
Главная :: Новости :: Видео о булате :: Отзывы :: Полезная информация :: Контакты
Категории

Фото
Статьи о булате
Products

Слово про козацьку шаблю (частина 4)

Слово про козацьку шаблю (частина 4)

Кінець. Читати з початку ...

В козацькому арсеналі зустрічаються також ординки — татарські шаблі - трофейні, або ж вироблені львівськими цеховиками, вірменами за походженням. Для них властиві масивний широкий клинок значної кривизни без елмані і дол, масивна хрестовина, подібна до турецького чи перського зразків і верхів'я, що відігнуте вниз під кутом близько 45 градусів.

Похідними від ординок є чечуги (смички), які мали подібне верхів'я але із меншою і легшою хрестовиною та клинок, що був вужчий і не так сильно вигнутий (передбачав нанесення колючого удару). Ці шаблі мали інколи слабко виражену елмань і завжди загострене з обох боків вістря. Як не дивно, але ця шабля відноситься до польських військових шабель, які виготовлялися цеховими майстрами спеціально для татарських загонів, що перебували на службі Речі Посполитої.

Але був ще один, досить цікавий тип шаблі, надзвичайно поширений в козаків. Це — шабля турецького типу — своєрідний синтез кращих властивостей шамшира і кіліджа, у якому турецькі майстри поєднали клинок першого і верхів'я другого. Інколи клинок виготовляли ще вужчим, ніж у шамшира (2,8-3,3 см), але з дещо меншою кривизною. Окремі різновиди цих шабель дали поштовх для виготовлення українськими зброярами тих унікальних зразків холодної зброї, про які йтиметься далі.

І, нарешті, після довгого та глибокого аналізу і співставлення музейних експонатів, тогочасних картин, гравюр та наукових досліджень з історії і зброєзнавчої літератури (роботи Д.І. Яворницького, М.С. Грушевського, І.П. Крип'якевича, Д.В. Тоїчкіна, В. Заблоського, В. Квасневича, Е.Г. Аствацатуряна та ін.) ми прийшли до висновку, що існував український тип шаблі!

Що ж він собою представляв? Це шабля середня за масою - 700-850 г. Руків'я, запозичене у кіліджа, мало дерев'яні щічки і таку ж велику хрестовину, виготовлену з м'якого металу. І хоча, можливо, воно було не таким зручним для фехтування як у польсько-угорської шаблі з напівзакритим ефесом (мала на хрестовині заокруглену дужку для великого пальця, що дозволяло стрімко міняти траєкторію удару і робити різноманітні випади та фінти), проте клинок мав відмінні бойові якості і був розрахований здебільшого для нанесення кругових та махових ударів верхом, «вісімок» та колючих ударів. Тут він особливої форми, що не повторюється у жодному з вищезгаданих типів! Він — рівновигнутий, середньої кривизни (7,5-8,5 см), без елмані, з одним долом середньої товщини, що доходить до т.зв. центру удару клинка. Ширина клинка — 3,5-3,7 см (тобто він ширший ніж у шабель турецького типу). При цьому клинок звужується від п'ятки до вістря не так сильно — всього на 3-4 мм. Всі ці показники надають українському типу шаблі чудових бойових властивостей. Вдалося, чи не вперше, поєднати відносну легкість клинка зглибокою проникною здатністю під час рубля чого удару і при цьому зробити можливим ще й колючий удар. Зрозуміло, що створюючи свій, вітчизняний зразок шаблі наші майстри врахували головну вимогу замовника — українського козацтва — універсальність, тобто можливість її використання як у пішому бою, так і верхи. Ці вимоги ставились не випадково, оскільки козаку досить часто приходилося бути як кавалеристом, так і піхотинцем водночас, в залежності від того, яка ситуація складалася на полі бою.

Отже, в процесі дослідження нам вдалося довести не лише факт глибокої модернізації і місцевого — українського виробництва нашими майстрами шабель закордонних зразків, а й створення двох, власне вітчизняних типів — українського кіліджу та шаблі українського типу. Цим самим на корені знищується думка окремих польських та російських істориків, що нібито хлопські (читай -українські, авт.) руки не вміли і не могли ні зробити доброї шаблі, ані володіти нею.

Історія доводить зовсім інше і розставляє всі крапки над «і». Як кажуть наші північні сусіди - «факт на лицо»! А може комусь і на голову, чи то по голові? Це вже як кому до вподоби.

Сергій ДЗЮБАК
Клинок №29 2/2009


© 2009-2018 Булат.zt.ua: ножи, сабли, шкатулки, ювелирные изделия.
Все права защищены.
Каталог Бизнес Житомира - http://zhytomir.biz Яндекс.Метрика