ГлавнаяКарта сайтаКонтакты
Булатные ножи, сабли, шкатулки, ювелирные изделия на заказ.
Главная :: Новости :: Видео о булате :: Отзывы :: Полезная информация :: Контакты
Категории

Фото
Статьи о булате
Products

Слово про козацьку шаблю (частина 3)

Продовження. Читати з початку ...

Цікаво, що українці виробили свій тип кіліджа, який в більшій мірі підходив анатомо-фізіологічним особливостям слов'янських воїнів (в середньому зріст більший ніж у турків), особливостям вітчизняної школи фехтування (поєднання ударів шаблею на витягнуту руку у верхній та нижній області з використанням повзункової техніки пересування і захватів противника вільною рукою), і був спробою створити універсальний тип шаблі — однаково ефективної як для пішого, так і для верхового бою.

«Український кілідж» — це тип шаблі, в якої руків'я ідентичне турецькому, а от клинок лише зовні нагадує свого попередника. Оскільки за довжиною він, в середньому, на 10 см більший (приблизно такий як у шамшира), і ширина його становить 3,8-4,5 см, товщина обуха біля п'ятки — 6-8 см Ще однією особливістю українського клинка є обов'язкова наявність дол (одних-двох-трьох вузьких або ж двох-трьох вузьких у поєднанні з одними широкими), що надавало клинку додаткової пружності.

Ще одним, досить поширеним типом шаблі в українських козаків була карабеля (корабеля). Це був зразок шаблі, витоки якої починаються в Османській імперії, але подальшого вдосконалення набула у Речі Посполитій і мала кілька підвидів. Як правило клинок цих шабель має середній рівномірний вигін, менший ніж в шамшира та кіліджа. Елмань більш-менш виражена. Каравелі могли бути з долами і без. Хрестовина подібна до тих, що у кіліджів, чи шамширів, але з коротшими кінцями. Руків'я пряме, обтягнуте шкірою або виготовлене з двох накладних щічок. Інколи в карабелях нижній кінець хрестовини з'єднувався з верхів'ям ланцюжком для захисту руки. Карабелі з верхів'ям у вигляді голови орла отримали назву «шаблі орла» (були надзвичайно популярні у козацької верхівки). Такими — багато оздобленими «шаблями орла» була озброєна особиста варта Богдана Хмельницького. Та й сам гетьман мав в особистому арсеналі карабелю, яка дійшла до наших часів і зберігається у Переяславському краєзнавчому музеї. Очевидно карабелі були єдиним із чотирьох типів польських шабель, які не лише широко використовувалися українцями, а й виготовлялися без суттєвих змін в Україні у цехових та козацьких майстернях.

Довжина карабелі — 88-99,5 см; довжина клинка — 78-88,5 см; ширина клинка - 3,2-3,8 см; кривизна клинка — 7,5-10,5 см; довжина руків'я - 8-11 см. Ширина елмані - 3,5-4,5 см (загалом елмань карабелів вужча ніж у кіліджів, не так яскраво виражена, але заточена з двох сторін). Різновидом карабелі є також пала.

Менш поширеними серед козаків були польські військові шаблі із «закритим ефесом», відомі також як «гусарські шаблі» (не плутати з гусарською карабелею) - важкі, рівновигнуті, з двома-трьома долами і без елмані. Сучасні дослідники, зокрема Войцех Заблоський, називають п'ять різновидів цих шабель. Проте найвідоміша серед них - шабля із широким кільцем для великого пальця та заокругленою пальцевою дугою, вигнутою під кутом 100 градусів. Ці багатофункціональні шаблі, безперечно, були чи не найкращими за своїми бойовими якостями у Європі кінця XVI — першої половини XVIII ст. Вони по праву відносяться до елітної зброї чисто європейського походження і є своєрідним символом, візитною карточкою Речі Посполитої і польської шляхти.

Сергій ДЗЮБАК
Клинок №29 2/2009

Читати далі ...

Схема шаблі на прикладі Польської військової шаблі
© 2009-2017 Булат.zt.ua: ножи, сабли, шкатулки, ювелирные изделия.
Все права защищены.
Каталог Бизнес Житомира - http://zhytomir.biz Яндекс.Метрика