ГлавнаяКарта сайтаКонтакты
Булатные ножи, сабли, шкатулки, ювелирные изделия на заказ.
Главная :: Новости :: Видео о булате :: Отзывы :: Полезная информация :: Контакты
Категории

Фото
Статьи о булате
Products

Каміння рубає не клинок, а енергія його власника

Каміння рубає не клинок, а енергія його власника

З найдавніших часів метали та їх сплави так чи інакше впливали на розвиток цивілізацій та історію людства. Винахід металевих знарядь праці сприяв прогресу у сільському господарстві, а завдяки металевій зброї перекроювалися кордони стародавніх держав. Однак для нас золото чи бронза звучать не так легендарне, як булат або дамаська сталь. Адже у билинах витязі виходили на переможні бої саме з булатним мечем...

Так сталося, що секрет виробництва булату було втрачено, і лише наприкінці минулого століття цю таємницю було розгадано українськими вченими. Про історію легендарного металу та його сьогодення «УК» розповів один із відкривачів — генеральний директор науково-технічного центру «Булат НВР» Володимир ОСТАПОВИЧ.


Родом із сивої давнини

- Володимире Володимировичу, навіть слово булат має таємниче звучання. Напевно й історія цього металу не менш захоплююча.

- Вчені різних країн (як археологи, так і історики) сходяться на думці, що булатна сталь походить з древньої Індії. Зокрема у книзі Ю. Г. Гуревича «Загадка булатного візерунка» сказано про касту ковалів, які спустилися з Гімалайських гір в стародавнє індійське князівство Пенджаб. Вони добре знали залізну справу і вміли виробляти зброю з незвичними для того часу властивостями. У свою чергу сучасні індуси теж стверджують, що близько 2,5 тис. років до н. е. до Індії з півночі прийшов народ, який істотно вплинув на розвиток країни.

Цей народ деякі вчені називають племенами оріїв, які на початку другого тисячоліття до н. е. прийшли на Близький та Середній схід. Окрім небаченого військового спорядження, в оріях дивувала їхня містична прихильність до вогню та заліза — не випадково Халдейські тексти називають орійських волхвів «магами вогню». Тому більшість фахівців сходяться на думці, що саме орійські племена були винахідниками булатної сталі і під час міграцій розповсюдили її історичними регіонами світу. Тоді булат і отримав свою назву, адже слово походить від арабського «аль — фулад», чи персидського «pulad», що означає сталь взагалі... Проте з часом технологію виробництва було втрачено.

- Як вам вдалося розгадати таємницю булату?

- Слід сказати, що друге життя булат отримав 1837 року. Після багатолітніх дослідів секрет булатної сталі відкрив уральський металург Павло Аносов. Однак внаслідок стрімко зростаючої потреби у металах, що призвело до модернізації умов виробництва, булат виготовляти стало невигідно. У металургії заліза зробили «узаконеним» наявність додаткових металів у залізовуглецевих сплавах, адже інакше виробництво ставало нетехноло-гічним. А секрет виробництва булату знов забули.

Отже, наше відкриття можна вважати вже третім. Близько двадцяти років тому доля звела мене з людиною, яка уже на той час зробила істотний внесок у розвиток булату. Йдеться про кандидата технічних наук Василя Назаренка. Надалі, спільно перейнявшись цим питанням, роботу у цьому напрямку повели настільки цілеспрямовано, що у 90-х роках минулого століття в умовах сучасних металургійних виробництв нами за цією технологією було отримано понад 500 тонн металопрокату.


І більше ніде у світі

- То в чому ж секрет булату?

- Булат є залізовуглецевим сплавом з мінімальною кількістю металевих та неметалевих сторонніх домішок. Основна його таємниця полягає у вирішенні двох основних складових. Перша - яким чином отримати високо-вуглецевий відливок сталі з добре розвиненою кристалічною структурою. Друга — як здійснити подальшу термомеханічну обробку відливки цієї сталі, щоб не зруйнувати її структуру. У разі виконання цих умов на поверхні булатних виробів при обробці легкими травниками (лимонна, щавельна кислота і навіть чиста вода) проявляється їх макроструктура у вигляді унікального для кожного екземпляра візерунка.

- Чи володіють такою технологією в інших країнах?

- Питанням отримання так званої булатної сталі нині у світі переймаються як багато науковців, в тому числі низка університетів у Сполучених Штатах, так і майстри-аматори. Більшість досягнень у цьому напрямку не мають кінцевого наукового обгрунтування, тому конкретних результатів, окрім як у нас, практично не існує.

Деякі вироби на зразок булатних можна зустріти, але їх виробництво майстрами-аматорами носить випадковий характер. Це особливо стосується майстрів із Росії. При цьому умови отримання булату не розв'язують ключову проблему, суть якої полягає у промисловому виробництві сталі.

- А які перспективи застосування булату у промисловості?

- Скажемо так: уся наша сталь промислового виробництва розійшлася по багатьох підприємствах різних галузей господарства країни. Інструмент та деталі машин, виготовлені з неї, виявили кращі ріжучі та зносостійкі властивості у порівнянні з аналогічними виробами з високолегованих та значно дорожчих марок сталі.

Перевага булату в тому, що він є природним композитним матеріалом, який поєднує одночасно комплекс таких властивостей, як значно підвищена ударна в'язкість, міцність, зносостійкість та ріжучі властивості при заданій відповідній твердості.

Технологія отримання булатної сталі в умовах промвиробництва є перспективною технологією якісної металургії. Тим паче, що стан технічного оснащення сучасних металургійних підприємств значно покращився. Виробництво булату у промислових масштабах дала б змогу отримувати, а не імпортувати, ті види металопродукції, які відсутні у номенклатурі виробів меткомбінатів України. Тут, у першу чергу, йдеться про високовуглецевий лист різних типорозмірів та заміну ним ряду високолегованих марок сталі. А загалом, можливості і перспективи щодо застосування сталі у галузях промисловості неймовірно великі.


Традиції зброярів не втрачено

- Знаю, що ви й булатні клинки виготовляєте. Каміння вони рубають?

- Гарантовано стверджую, що булат ніколи не міг, як і жоден інший метал у вигляді меча чи шаблі, розрубати камінь. Але в цих легендах та міфах була і доля істини. Каміння рубає не клинок, на якому, до речі, після цього немає навіть зазубринки, а енергія його власника.

Колись до нас звернувся майстер з китайської медитативної практики Дзянь з проханням виготовити йому меч, якого ніхто зробити не міг.

Булатний меч ми йому зробили спочатку один, а потім від неймовірного задоволення майстер замовив і другий. Так от: ця людина може так сконцентрувати енергію на клинку, що піднятий на висоту людського зросту меч у вільному падінні проникає у бетон на 5 см!

- Хто ще замовляє у вас клинки?

- Мисливці, колекціонери. Останнім часом популярністю користується сімейна зброя. Наприклад, люди, які мають родовий герб, замовляють мечі з геральдикою. Є значний попит й на лінійку кортиків «Козацька слава», їх купують на подарунки чи нагороди.

- А відомі особистості звертаються?

- Звертаються, але вважаю неетичним надавати коментарі з цього приводу. Втім, розповім цікаву історію. Якщо знаєте, в Санкт-Петербурзькому Ермітажі знаходиться шабля гетьмана Івана Мазепи. Це історична реліквія для України, але повертати її нам не збираються. Однак ситуацію поправити вдалося. На наше прохання одна з українських журналісток сфотографувала у музеї гетьманську шаблю, а ми зробили її повноцінну копію. Тепер булатна сестра шаблі Івана Мазепи є й на Батьківщині.

- І де її та інші зразки зброї можна побачити?

- Стосовно шаблі. По-перше, на її виготовлення було витрачено близько 9 тис. доларів. По-друге, історія з отриманням фотографії оригіналу перетворилася на скандал. У підсумку до шаблі виник нездоровий інтерес. Тому ми передали клинок майстру, який його виготовив, і поки що не будемо демонструвати широкому загалу.

А от решту виробів побачити можна буде у найближчі місяці. Справа в тому, що ми маємо так би мовити віртуальний музей — періодично розгортаємо виставки у Музеї Гетьманства у Києві. Наступну плануємо провести у лютому — березні.


Джерело: Вадим ПРОЦИШИН, «Урядовий кур'єр», 24.12.2010 №242


© 2009-2017 Булат.zt.ua: ножи, сабли, шкатулки, ювелирные изделия.
Все права защищены.
Каталог Бизнес Житомира - http://zhytomir.biz Яндекс.Метрика